23 листопада -День пам'яті жертв Голодоморів, 91-ші роковини Голодомору 1932-1933 років
Сьогодні, 23 листопада, вся Україна у жалобі схиляє голову перед нашими співвітчизниками — жертвами Голодомору 1932-1933 років. Голодомор 1932-1933 років, а також масові штучні голоди 1921-1923 і 1946-1947 років, які прокотилися трьома потужними хвилями через всю Україну, забрали мільйони життів українців і стали масштабною національною трагедією. Ціною неймовірних зусиль українська нація змогла пережити ці катастрофи, але пам’ять про них, особливо про Голодомор 1932-1933 років, залишається однією з найстрашніших трагедій в історії людства. Вони забрали мільйони життів, покалічили не одне покоління, знищили цілі села, які назавжди зникли з карти. Голодомор став національною трагедією і окремою сторінкою в історії українського народу, яку ми згадуємо з гіркотою та болем. Україна втратила мільйони своїх найкращих синів і дочок.
Спільний біль, спільна пам’ять і спільний обов’язок — ці слова стосуються не лише нашого минулого, а й мають велике значення у нашому сьогоденні.
На жаль, історія повторюється. Сьогодні російська влада робить спроби знову знищити українську націю, руйнуючи цивільну інфраструктуру, школи, лікарні, житлові будинки, вбиваючи та катуючи мирних жителів. Російський режим штучно обмежує доступ мільйонів людей до українського збіжжя та загострює продовольчу ситуацію у світі. Трагічні події та злочини сьогодення ще раз підтверджують: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинять злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви — вшановані.
Тож сьогодні ми закликаємо всіх жителів Катеринопільської територіальної громади приєднатися до всеукраїнської акції "Запали свічку пам’яті за жертвами Голодомору" та о 16:00 у вікнах своїх осель запалити свічки пам’яті. Це вияв нашої скорботи за жертвами Голодомору та віри в те, що в майбутньому подібні трагедії не повторяться. Усіх, хто загинув від голодної смерті, не можна забути — пам'ять про них повинна жити в наших серцях.
Бажаємо, щоб на столі кожного українця завжди був хліб і до хліба, щоб люди жили в достатку, щоб дитинство наших дітей і онуків було щасливим і ситим під мирним небом, а наша держава була сильною, процвітаючою і з високим рівнем добробуту.
Пам'ятаємо! Єднаємось! Переможемо!
З повагою,
селищний голова Володимир Коваленко,
депутати та виконавчий комітет Калинопільської селищної ради
