27 січня - Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.
У цей день Україна разом зі всією світовою спільнотою вшановує пам’ять жертв Голокосту ‒ однієї з найстрашніших та найжорстокіших сторінок історії людства ХХ сторіччя.
Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію №60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня.
Ця дата обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма.
Варто нагадати, що Голокост з давньогрецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, Голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих. Жертвами Голокосту стали понад 1,5 млн осіб.
Одними з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному Яру в Києві.
У літописі глобальної єврейської Катастрофи, саме з Бабиним Яром пов’язують початок Голокосту в Європі, хоча насправді хвиля розстрілів котилася до Києва від самого кордону.
Унікальність трагедії Бабиного Яру полягає в тому, що це був найбільший, однак далеко не єдиний акт масового знищення єврейського населення в окупованій Україні.
На Черкащині масові страти єврейського населення почалися з перших днів окупації та було знищено від 66 000 до 80 000
євреїв.
Внаслідок цього, ледве не в кожному районі, з’явилися свої «бабині яри» — пам’ятні місця, з якими пов’язані акції геноциду євреїв у 1941 – 1944 рр.
День пам'яті жертв Голокосту заснований з метою, щоб люди ніколи не забули про злочини нацистів і щоб пам'ять невинно вбитих була вшанована.
Ми маємо не лише пам’ятати про безневинні жертви минулого, але й об’єднати зусилля, щоб не допустити повторення трагедій, подібних Голокосту.
Схиляємо голови в пам’ять про безневинно закатованих …
Вічна і світла пам'ять усім жертвам Голокосту.