Катеринопільська територіальна громада втратила на війні ще двох Героїв-захисників
І знову Катеринопільську громаду охопив сум та глибока скорбота… Страшна війна без жалю забрала життя наших Героїв - захисників, безстрашних синів України, земляків, які обороняли українську землю від російського окупанта Федоренка Анатолія Петровича з селища Катеринопіль та Дідківського Вадима Юрійовича з села Петраківка.
Анатолій Федоренко, 1976 року народження, уродженець с. Комарівка Корсунь-Шевченківського району навчався у місцевій школі, по закінченню якої продовжив навчання в одному з професійно - технічних навчальних закладів міста Богуслава Київської області. Був призваний на строкову військову службу, яку з гідністю відслужив. Повернувшись з армії переїхав в селище Катеринопіль, де й проживав майже 20 років. Працював у ТОВ "Катеринопільський елеватор". У березні 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Проходив військову службу старшим оператором протитанкового відділення. Загинув боєць, залишаючись до останнього подиху вірним військовій присязі у місті Сєвєродонецьку, де під час мінометного обстрілу отримав поранення несумісні з життям. У Героя залишилися батько, сестри, дружина та діти.
Вадим Дідківський, народився у 1995 році на Катеринопільщині в селі Гончариха. З дитячих років проживав у селі Петраківка, навчався у місцевій школі, по закінченню якої вступив до Черкаського державного технологічного університету, де отримав спеціальність програміста. Працював оператором – програмістом у ТОВ "Круг-Будкомплект" м. Черкаси. З перших днів російського вторгнення на українські землі, без вагань став на захист рідної країни, не маючи навіть бойового досвіду. Він був одним із командирів відділення ССО "Азов Київ", тримав оборону на Київщині, а згодом на Донеччині. Загинув боєць у с. Новосілка, Волноваського району, Донецької області, отримавши в бою поранення несумісні з життям. У Героя-захисника залишилися мати, сестра, дід та баба.
Немає прощення росії за кров, сльози і горе наших людей, страждання нашої землі.
З невимовним болем висловлюємо найщиріші співчуття родинам загиблих.
Ми завжди будемо пам’ятати, якою дорогою ціною нам дістається кожна хвилина мирного життя та незалежність України.
Вічна слава і шана українським Героям і світла їм пам’ять!
Герої не вмирають!
